У 2055-56 рр. фіксуються перші випадки незвичного психічного розладу у дітей. У грі є непрямі вказівки, що всі ці діти приймали нейрометаболік синкамфацин, який був покликаний відновити нормальний розвиток нервової системи. Натомість, вживання препарату спричинило появу морфофобії.
Морфофобія[]
"Відраза до форми" — так назвали незвичайну хворобу. Хворим дітям був огидний вигляд людського тіла, навіть їхнього власного. Це викликало у них блювоту, через що діти не могли ні з ким спілкуватися.
Іда згадує, що у дітей було надзвичайно розвинене зорове і естетичне сприйняття.
Для них було принципово важливо, якої форми предмети їх оточують… або якого кольору. Щось на їхню думку було красивим, а щось — категорично некрасивим, причому… їхні думки завжди точно збігалися…
Вважалося, що ця здатність дає дітям інтелектуальну перевагу над дорослими. Була розроблена особлива терапія, яка включала у себе трансфер, щоб діти зрештою могли спокійно реагувати на людську зовнішність.
Сад Гербер[]
Дослідницьку станцію "Ханґай" було перебудовано на своєрідну лікарню — "Сад Гербер", куди привозили дітей з усього світу, щоб вилікувати від морфофобії. Висадили квіти на клумбах, побудували павільйони, підвели лінію транспортного сполучення, навіть надули повітряні кульки. Все це: кожен колір, кожен об'єкт, кожен вибір форми був не просто так — це все було зроблено, щоб "сподобатися" морфофобам. У "Саду Гербер" працювали спеціальні випромінювачі, які придушували блювоту у пацієнтів, щоб вони змогли спілкуватися з персоналом. Мабуть, у психологів, які супроводжували дітей, були з собою переносні випромінювачі (хоч на це і немає вказівок).
Терапія включала у себе вистави, гру в павільйонах, під час якої діти приносили частини м-тіла, його збір, а завершувалось лікування проходженням трансферу, щоб отримані позитивні враження від вигляду людського тіла. Після цього кожній дитині дарували світловий меч.
Примітки[]
Докладно про лікувальні процедури можна прочитати в інструкції Саду Гербер. Цікава гіпотеза про походження морфофобії викладена у статті "Некрасиві діти Всесвіту".
Біля Корпусу 1 в "Саду Гербер" є контейнер, з листка на якому можна дізнатися імена декількох дітей, які пройшли терапію. 15 серпня 2058 року переповнився контейнер пасію у хлопчика на ім'я Альбер.
Важко уявити, які виняткові обставини могли б потребувати масового застосування Альтернативного трансферу. З листа співробітника станції "Ханґай", 2055 рік.
Цікаво, що концепт-арт з артбуку, який ілюструє будку для трансферу у "Саду Гербер", підписаний як "Alternative transfer". Водночас, Табаха говорить, що там робили "звичайний дзеркальний трансфер".